Краби -зомбі

Паразитический рак саккулина делает из самца краба самку.

http://www.nat-geo.ru/fact/42188-kraby-zombi/

Спрощення замість розвитку , або як тварина перетворилася у примітивного паразита

Ученым удалось доказать, что беспозвоночные паразиты Myxozoa находятся в близком родстве с многоклеточными животными. Это открытие меняет научные представления о животном мире, поскольку доказывает «обратную эволюцию»: упрощение вместо развития.http://www.nat-geo.ru/nature/827991-uproshchenie-vmesto-razvitiya-kak-zhivotnoe-prevrashchaetsya-v-primitivnogo-parazita/

У природі, можливо, знайдено безсмертний живий організм

Вчені підозрюють, що відомий прісноводний поліп гідра не старіє і, за певних умов, може жити вічно.

Результати вивчення життя гідри були днями опубліковані в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences фахівцями з коледжу Помони, розташованого в Каліфорнії. За словами дослідників, схоже на те, що прісноводний поліп, на відміну від усіх інших багатоклітинних видів, не старіє і може жити вічно.

«У своїх дослідженнях я намагався довести, що гідра якраз старіє. І помилився двічі», – зазначив біолог Деніел Мартінез.

Гідри являють собою прісноводних сидячих кишковопорожнинних з класу гідроїдних. Зовні вони нагадують невеликі тюбики з відростками, що стирчать на всі боки. Максимальна довжина їх тіла становить 10 мм, а харчуються вони ще більш дрібними прісноводними. Раніше гідра вже була відома своєю видатною здатністю до регенерації, оскільки більшість її клітин – це стовбурові клітини, готові ділитися нескінченно. Таким чином, гідра постійно «оновлює» своє тіло. Примітно, що у людей такі клітини «вічного життя» теж присутні, але тільки в перші дні ембріонального розвитку.

У 1998 році Мартінез з колегами опублікували підсумки спостереження за гідрами, зазначивши, що не знайшли ніяких ознак старіння об’єктів спостереження протягом чотирьох років(вони визначаються шляхом співвідношенням рівня смертності та народжуваності). Об’єктами нового дослідження стали 2 тис. 256 осіб гідри, поміщені в ізольовані умови. На цей раз ознак старіння не було відзначено протягом 8 років. Показники смертності весь цей час були незмінними: одна особина на 167 гідр на рік, причому від віку гідр це не залежало. Настільки ж стабільними були показники народжуваності.

«Я впевнений, що при створенні певних умов окремо взята гідра може жити вічно», – заявив Деніел Мартінез. За словами біолога, в природі безсмертю гідр заважають хвороби, хижаки і забруднення води.”

Биологи обнаружили в Испании самых маленьких улиток Земли (фото)

http://creativpodiya.com/posts/37626

цікаве відео Nikon Small World

Різні види інфузорій.

Годування коловерток.

Морська блоха.

 Ріст гриба Пеніциліну .

Внутрішній вміст кишечника термітів ( одноклітинні Trichonympha)

Мікроскопічний світ Nikon Small World .

цікаве відео Nikon Small World

 Інфузорії пожирають одна одну Trachelius інфузорія годування на інфузорії Кампанелла.

Аморальний експеримент заради науки

Сьогодні кожній людині в світі відомо про вакцинацію. Та пропри усі переваги деякі матері вагаються чи робити щеплення дитині, побоюючись усіляких наслідків. Що вже казати про ХІІ сторіччя, коли ця процедура була відома лише на сході як метод народної медицини. Та знайшовся сміливець, що подарував щеплення західному суспільству – Едвард Дженнер. Через невідомі причини він обрав для свого досліду восьмирічного хлопчика і заразив його вірусом коров’ячої віспи (хоча на той час не було відомо про його безпечність для людини). Після вдалого результату Дженнер прищепив хлопчику справжню чорну віспу. Лікар розумів, що смерть дитини може трагічним чином вплинути на його кар’єру та, на щастя для них обох, і для усіх людей, експеримент закінчився успішно! Дякуючи цьому аморальному вчинку людство було врятовано від масового вимирання.
Останній випадок захворювання на натуральну віспу було зареєстровано 26 жовтня 1977 року в сомалійському місті Марка. Вважається, що на теперішній час вірус натуральної віспи існує лише у двох лабораторіях у світі: у ДНЦ ВБ «Вектор» (РФ) та у СDC(США).

Наполовину людина , наполовину мавпа

Саме найбільше на даний момент місцезнаходження скам'янілих скелетів наших нових предків.http://www.nat-geo.ru/science/36963-napolovinu-obezyana-napolovinu-chelovek/#full

Вчитель різними очима.

Страшний аналіз ДНК паутини

Учёные из Университета Нотр-Дам (США) в ходе увлекательного исследования выяснили, что паутина содержит ДНК убитых пауком жертв.

Специалисты установили, что паутина является настоящим хранилищем генетической информации и представляет собой дом, построенный из жертв его хозяина.

Существует несколько традиционных способов изучения пауков, для которых обязательно требуется собрать несколько живых образцов. Исследование паутины позволит значительно упростить и ускорить этот процесс.

Учёные нашли сети трёх пауков из рода чёрных вдов и скормили каждому пауку двух сверчков, а через несколько дней паутину аккуратно отвезли в лабораторию. В ходе анализа из сети были выделены гены южной чёрной вдовы (Latrodectus mactans) и домашнего сверчка (Acheta domesticus).

Конечно, в данном случае это не стало неожиданностью, однако главное, что метод сработал — технология позволяет учёным выявлять и идентифицировать гены в совершенно любой паутине. Детальный анализ сети расскажет о хозяине паутины и убитых им насекомых, причём паутина оказалась способна хранить ДНК в течение примерно 88 дней.